Компетенція та нормативно-правові засади діяльності

Компетенція та нормативно-правові засади діяльності

Іршавського районного суду Закарпатської області

Витяг з Конституції України

Розділ "Правосуддя"

Стаття 124. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. 

 Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. 

 (положенню частини другої статті 124 дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 25.12.97 р. N 9-зп)

         (положенню частини другої статті 124 дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.05.2002 р. N 8-рп/2002)

          (положенню частини другої статті 124 дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. N 15-рп/2002)

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. 

         (положенню частини третьої статті 124 дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.05.2002 р. N 8-рп/2002)

 Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. 

         Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. 

Стаття 125. Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації. 

 Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. 

         Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди. 

         Відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди. 

 Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Стаття 129. Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. 

Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних. 

         Основними засадами судочинства є: 

 1) законність; 

 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 

 3) забезпечення доведеності вини; 

 4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 

 5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; 

 6) забезпечення обвинуваченому права на захист; 

 7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 

 8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; 

 (положенню пункту 8 частини третьої статті 129 дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2007 р.у N 11-рп/2007)

 9) обов'язковість рішень суду. 

 Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій. 

         За неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Завдання суду

Стаття 2 Закону України від 07.07.2010, № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів»

1. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Повноваження суду

Стаття 22 Закону України від 07.07.2010, № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів»

1. Місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності.

2. Місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, передбачених процесуальним законом.

5. Підсудність окремих категорій справ місцевим судам, а також порядок їх розгляду визначаються процесуальним законом.