Набули чинності зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо домашнього насильства

       11 січня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» від 6 грудня 2017 року №2227-VІІІ.

       Даним Законом внесені зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, які стосуються криміналізації: домашнього насильства (ст. 126-1 КК України), примушування до шлюбу (ст. 151-2 КК України), а також кримінальної відповідальності за невиконання обмежувальних заходів або обмежувальних приписів та непроходження програми для кривдників (ст. 390-1 КК України).

       До 11 січня 2019 року за домашнє насильство передбачена лише адміністративна відповідальність згідно статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою передбачено покарання у вигляді штрафу, громадських робіт або адміністративного арешту.  З набранням чинності вищевказаних змін, домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи каратиметься громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.

       В новій редакції викладено: статтю 134 Кримінального кодексу України «Незаконне проведення аборту або стерилізації», статтю 152 «Зґвалтування» та  статтю 153 «Сексуальне насильство», а також  Кримінальний кодекс України доповнено розділом XIII-1 «Обмежувальні заходи». До особи, яка вчинила домашнє насильство, суд може застосувати один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені певні  обов’язки.